ФАНДРАЙЗИНГ АБО ДЕ ЗНАЙТИ ГРОШІ?

Саме з такою назвою минулої суботи проведено черговий тренінг для учасни(ць)ків Акселератора молодіжних ініціатив. Наставляла нашу активну херсонську молодь Вікторія Талашкевич з Кропивницького – тренерка, менеджерка проєктів, журналістка, співзасновниця бізнес-школи «WAKE UP», керівниця ГО «Прес-клуб реформ» і просто чудова людина)

На тренінгу Акселератор отримав відповіді на низку непростих і важливих питань: для чого громадській організації гроші? з яких джерел можуть надходити фінансові кошти та інші ресурси? що таке проєктний менеджмент і соціальне підприємництво? як переконати людей виділити гроші на проєкт?

Ще почули від Вікторії про цікаві й корисні штуки, як-от: «бізнес-янголи» (з англ. business angel – приватні неформальні інвестори, що вкладають кошти в маловідомі молоді компанії, як правило, без застави, в очікуванні зростання їх вартості); «pro bono» (досл. «для суспільного добра» — професійні та експертна допомога (частіше, юридична, PR і реклама, ІТ послуги), що надається добровільно і безкоштовно для користі громади; її ще називають «інтелектуальним волонтерством») та «Ефект Медичі» («Ефект Медичі: Інноваційні відкриття на перетині ідей, концепцій та культур» — світовий бестселер Франса Йохансона з питань інновацій, перекладений 19-ма мовами світу; розповідь, аж ніяк не про сім’ю Медичі, а про сукупність факторів, які зробили епоху Відродження можливою, названу автором «Ефектом Медичі»).

А пам’ятаєте казку про Івана-царевича і Сірого Вовка? Так-от у фандрайзингу, майже так, як у цій казці: наліво підеш – треба залучити кошти у людей, направо – треба писати проєкт на грант, прямо підеш – у соціальне підприємництво втрапиш) Про соціальне підприємництво дізналися особливо багато і пропонуємо одне із найбільш цитованих його тлумачень. Це визначення Грегорі Діз (Gregori Dees), якого називають «батьком» науки про соціальне підприємництво. Він виділив п’ять ознак, що визначають цей особливий вид діяльності:


1) взяття на себе місії створення та підтримки соціальної цінності (а не лише цінності для індивідуума);


2) безперервний пошук та використання нових можливостей для служіння обраній місії;


3) участь у процесі творення інновацій, адаптації та навчання;


4) рішучість дій, активність і масштаби яких не повинні обмежуватися наявними ресурсами;


5) висока відповідальність підприємця за результати своєї діяльності – як перед безпосередніми клієнтами, так і перед суспільством.

Ого-го, місія! А успіх соціального підприємництва підкріплюється статистикою і цифрами: самоокупність проєкту – 70% успішності, вирішення певної суспільної проблеми – лише 52%, соціальна цінність – тільки 27%.


Була також цікава і пізнавальна практика – спершу команди розраховували потребу у ресурсах та місячний бюджет «своєї» громадської організації, а потім і «свого» соціального проєкту. Та найбільш захопило Акселератор завдання з розробки і презентації проєкту діяльності Молодіжного центру в Херсоні з різними варіантами фандрайзингу. Одностайно переміг проєкт «TEEN LIB» від команди під лідерством Єлизавети Ревкової, що пропонувала «спасти» бібліотеки Херсона через створення на їх базі самоокупних молодіжних осередків.   


P.S. І на пісі думки Мохаммада Юнуса: «Бажання заробляти – це хороший стимул. Але бажання зробити інших людей щасливими – це супер-стимул. Я закликаю вас спробувати це бажання на смак. Я спробував і вирішив, що це дуже захоплююче заняття – більш захоплююче, ніж просто заробляти гроші»


*Проєкт реалізується за підтримки Європейського фонду за демократію (EED)

При підготовці статті використано ресурси Вікіпедії, посібник «Що слід знати про соціальне підприємництво» авторства Валентини Смаль і Валерія Кокоть (http://pleddg.org.ua/wp-content/uploads/2017/11/Social_Entrepreneurship_-Guide-WEB-1.pdf) і статтю «Что такое Рro bono и почему это важно для Украины?» (https://biz.liga.net/all/all/cards/chto-takoe-rro-bono-i-pochemu-eto-vajno-dlya-ukrainy-kartochki-4196149)



Хмаринка ##